На Полтавщині обговорили ефективність роботи первинної медичної допомоги

Учасників об’єднала спільна мета – зробити профілактику та раннє виявлення захворювань більш системними, доступними й результативними.

Засідання очолили голова НСЗУ Наталія Гусак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктор Лисак та директор Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна.

Основна увага під час зустрічі була зосереджена на розвитку скринінгових програм, результатах їх виконання в Україні та на Полтавщині, а також на тому, що потрібно зробити для покращення здоров’я українців. 

Наталія Гусак детально проаналізувала результати роботи щодо медичного супроводу людей із груп ризику. Дані розглядалися на рівні регіонів України, а також окремих закладів первинної медичної допомоги Полтавщини. Адже загальний показник може показати тенденцію, але саме локальні цифри дозволяють побачити, де система вже працює добре, а де потрібні додаткові рішення.

Одним із позитивних прикладів стала робота Глобинського, Зіньківського, Гадяцького, Чорнухинського та Заводського ЦПМСД. Тут 97% дітей громади віком до одного року мали щонайменше чотири огляди лікарем протягом першого року життя. За цією цифрою – сотні маленьких пацієнтів, за розвитком яких спостерігали медики, своєчасно помічаючи можливі проблеми та реагуючи на них.

Увага учасників зустрічі також зосередилася на онкологічному скринінгу – направленні та проведенні обстежень жінок на рак молочної залози, а також жінок і чоловіків на колоректальний рак. Саме тут, за результатами аналізу, є резерви для посилення роботи лікарів первинки зі своїми пацієнтами. Адже одна з головних переваг скринінгу полягає в тому, що він дозволяє діяти до появи виражених симптомів. Тому сімейний лікар у цій системі – не просто медик, до якого звертаються, коли вже виникла проблема. Він має стати тим фахівцем, який знає свого пацієнта, розуміє його фактори ризику, нагадує про необхідні обстеження та допомагає пройти весь маршрут.

Показовою є ситуація зі скринінгом на цукровий діабет серед пацієнтів із груп ризику. У середньому по Україні відповідний скринінг пройшли 30,4% пацієнтів із групи ризику. На Полтавщині цей показник становить 34,1%. Серед лідерів області – Котелевський ЦПМСД, ЦПМСД №1 міста Кременчука, ЦПМСД №2 міста Полтави, Машівський та Опішнянський ЦПМСД. Це позитивний результат, але водночас – нагадування, що потенціал для покращення залишається.

Ще один важливий напрям – оцінювання серцево-судинного ризику. За цим показником Полтавщина перебуває приблизно посередині серед регіонів України. Однак, як наголосила Наталія Гусак, роботу з пацієнтами з груп ризику необхідно посилювати.

Особливо промовистою стала інформація про людей, які перенесли інсульт або інфаркт міокарда. Виявилося, що дуже мало пацієнтів зверталися до сімейного лікаря протягом року після встановлення цих діагнозів. А це означає, що після лікарні людина не повинна залишатися сам на сам зі своїм захворюванням. Їй потрібна подальша увага: контроль факторів ризику, регулярне спостереження, виконання рекомендацій лікарів, доступ до необхідних ліків і обстежень. Саме тут вирішальною є роль сімейного лікаря, наголосила голова НСЗУ.

Одним із ключових питань зустрічі стало визначення ролі кожного учасника процесу. НСЗУ – формує правила та опрацьовує результати. Медичні заклади – організовують маршрути пацієнтів і надають медичні послуги. Сімейні лікарі – знають своїх пацієнтів, визначають ризики та допомагають їм пройти необхідні обстеження. А громада – створює умови, за яких медична допомога стає максимально доступною для людей.  Особливо важливо це для мешканців віддалених населених пунктів, людей старшого віку та тих, кому складно регулярно добиратися до медичного закладу.

Яскравий приклад такого підходу продемонструвала Решетилівська громада. Як зазначив директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктор Лисак, там у кожного лікаря є план обстежень кожного зі своїх пацієнтів. А пункти скринінгу створили на базі колишніх фельдшерсько-акушерських пунктів.

«Усі мають однакові умови, але не всі однаково користуються можливістю. На прикладі колег із Решетилівки ми бачимо, як це можна зробити».

Цей досвід показує: іноді для покращення доступності медичних послуг потрібно не чекати великих проєктів, а побачити можливості, які вже є у громаді, і правильно ними скористатися.

«Ініціатива має бути за вами, командно ми можемо вирішити проблемні питання. Обладнання є, потрібно раціонально його використовувати. Адже сучасна медицина включає все – і організований маршрут пацієнта, і підготовлений персонал, і чітке розуміння показань до обстеження, в також відповідальність за результат» – звернувся Віктор Лисак до керівників територіальних громад.

Якщо апарат є, але людина не знає, де і коли може пройти обстеження, – система не працює на повну силу. Якщо лікар знає про ризик, але не запросив пацієнта на необхідний скринінг, – можливість раннього виявлення може бути втрачена.

Саме тому сьогодні важливо говорити не тільки про ресурси, а й про ефективність їх використання.

Цю думку під час зустрічі чітко сформулювала Наталія Гусак: «Не вистачає головного – персональної відповідальності. Головне, щоб у центрі уваги було здоров’я пацієнтів». Це, мабуть, одна з найважливіших тез усієї розмови.

«Доступні ліки» – ще один важливий елемент маршруту пацієнта. Під час зустрічі також обговорили чергове розширення програми «Доступні ліки». Для людей із хронічними захворюваннями доступність медикаментозного лікування – невід’ємна частина профілактики ускладнень.

Підсумовуючи робочий візит, Наталія Гусак назвала розмову на Полтавщині складною, але чесною. Окремо вона відзначила колектив ЦПМСД Гадяцької громади та подякувала партнерам за роботу.

Підсумки зустрічі вкотре показали: ефективна система скринінгу – це не робота одного закладу чи одного лікаря. Це ланцюг взаємопов’язаних дій, у якому кожен має свою роль.  Спільна робота триває. Попереду – багато завдань, але мета одна: щоб кожен мешканець Полтавщини мав не лише право на медичну допомогу, а й реальну можливість скористатися нею вчасно.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради»