16 травня 2026, 09:24
У контексті цих дат 15 травня у Полтавській академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського кафедра філософії освіти провела «круглий стіл» «Наука і стійкість: як дослідження допомагають долати глобальні кризи». До участі долучилися педагогічні та науково-педагогічні працівники ПАНО ім. М. В. Остроградського, педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічні працівники ЗВО.
Директор академії, к. п. н., доцент Віталій Зелюк особливу вдячність за розвиток науки висловив усій науковій частині закладу, редакторам наукових журналів академії Сергієві Дудку та Надії Білик, працівникам спеціальної наукової бібліотеки, редакційно-видавничого відділу, усім, хто проводить наукові дослідження, реалізує науковий проєкт чи працює над фундаментальною темою, має наукові напрацювання і публікації.
Освіта не може існувати без науки, як і наука без освіти. Розвивати їх у воєнний час непросто. Нині є багато викликів, з якими ми постійно стикаємося, та поступово долаємо, виявляючи стійкість і віру в перемогу нашої країни. «Остроградівці» не припиняють працювати над науковими дослідженнями, впроваджувати їх в освітнє середовище Полтавщини. На цьому наголосив заступник директора ПАНО, д. пед. н. Сергій Дудко у вітальному слові.
Основи інтелектуального потенціалу академії, спрямованого на вдосконалення освіти шляхом навчання педагогів, було розкрито у виступах науковців закладу. До них доєдналися і запрошені доповідачі – захід тривав у атмосфері дискусій, намітив точки для цікавих подальших обговорень, а тому, власне, і досяг своєї мети – створити комунікаційний майданчик для діалогу між науковцями та практиками щодо використання наукового знання як інструменту стабілізації та розвитку суспільства; розкрити прикладний потенціал науки як дієвого механізму зміцнення життєстійкості освітян та учнів у сучасному світі.
Завідувач кафедри філософії і економіки освіти ПАНО ім. М. В. Остроградського, к. філос. н. Тетяна Бондар присвятила свій виступ висвітленню комплексного підходу до ефективного навчання й розвитку резильєнтності в сучасній неперервній освіті, який реалізується на очолюваній нею кафедрі. Комплексний набір «швидкої освітньої допомоги», який розвиває кафедра, включає сприяння розвитку критичного і креативного мислення, когнітивний менеджмент, резильєнтність, нейропедагогіку, тайм- і стрес-менеджмент, резильєнтність. Працівники кафедри активно долучають педагогів-практиків до дослідження цих тем – результатом стало нещодавно презентоване 400-сторінкове інноваційне е-видання-навігатор «Навчаємо ефективно: вправи, техніки, підходи». До слова, книга, представлена на сайті ПАНО у фулл-версії, нещодавно завдяки зусиллям працівників кафедри з’явилася в комфортному для завантаження легкому обсязі. Також родзинкою кафедри є короткотермінові експрес-курси з актуальних тем: «Нейропедагогіка для вчителя: можливості для навчання та продуктивності», «Говорити, щоб чути: ненасильницька комунікація як інструмент педагога», «Педагогіка добробуту: як навчати не вигораючи», «Типологічні підходи до розкриття пртенціалу учня як інструмент формування профільних класів», «Урок як пригода: гейміфікація, сторітеллінг і педагогіка залучення».
Натепер орієнтир науковців на академічність підважується АІ. Згенеровані тексти виглядають академічно, породжуючи кризу довіри до експертності – навіщо сучасній людині цікавитися думкою дослідника, якщо будь-хто може запитати в АІ? Про те, якими можуть і мають бути маркери наукового дослідницького підходу, разом з аудиторією розмірковувала професор кафедри освітньої політики ПАНО ім. М. В. Остроградського, к. психол. н., доцент Тетяна Устименко у виступі «Гуманітарна наука: рівні досліджень та практика застосування результатів», назвавши такі ознаки, яким має відповідати наукове дослідження: наявність проблеми, суперечності, розриву між відомим і невідомим; експлікована методологія – та, що її будь-хто із дослідників може використати, повторити; доказовість і наукова чесність; рефлексивність дослідника.
Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології Приватної установи «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана» Станіслав Сапожников представив виступ «Сучасна педагогічна наука в умовах глобальної кризи: виклики, трансформації та місія майбутнього», зосередившись на особливостях педагогіки спротиву і стійкості, розмислах про сутність цифрової революції та штучного інтелекту (це загроза чи порятунок?), особливо наголосивши на гуманістичній місії освіти та високих цінностях, які вона плекає в людині. «Важливо виростити громадянина світу, здатного розуміти і поважати інших», – зазначив Станіслав Володимирович. Цікавою була його рефлексія щодо базованої на фінському досвіді НУШ та щодо сучасних трансформацій фінської освіти, які можуть бути важливими для освітян в Україні. Зокрема, у фінській освіті, за словами професора, активно впроваджується ідея відходу від гаджетів та повернення до паперових підручників і загалом активізується мотивування учнів до читання книг, адже саме читання є запорукою розвитку в дитини уяви, аналітичного мислення, адже без таких якостей годі виховати з дитини майбутнього науковця.
Доцент кафедри освітньої політики ПАНО ім. М. В. Остроградського, к. пед. н. Тетяна Водолазська на основі низки зарубіжних досліджень стійкості глибоко дослідила це поняття саме у практичному аспекті його розуміння в педагогіці. Стійкість – це не вроджений талант, а навичка, яку можна і потрібно тренувати за умови регулярного та системного підходу. Згідно з науковими розвідками, формування стійкості позитивно впливає на шкільну успішність і життя. У ПАНО ім. М. В. Остроградського з цією метою для педагогів діє організована пані Тетяною група «Втілене розуміння», де вчителі навчаються формувати стійкість на основі багатого досвіду проєктів «СЕЕН» та МСС («Модель стійкості спільнот»), фасилітаторкою та сертифікованою тренеркою яких є Т. Водолазська. Разом педагоги та їхній науковий керівник Т. Водлазська опановують концепцію формування адаптивного мислення, досліджують компоненти стійкості – емоційна регуляція з наголосом екологічну відносно себе та інших модель поведінки; соціальна підтримка; сенс цінності – саме сенс, цінність, за яку можна триматися навіть у найтяжчі часи, робить нас стійкими.
Професор кафедри філософії і економіки освіти ПАНО ім. М. В. Остроградського, д. пед. н., проф. Віктор Стрельніков представив тему «Популяризація педагогічної науки та підвищення її значення для відновлення і сталого розвитку України», а його колега по кафедрі, доцент кафедри філософії і економіки освіти ПАНО ім. М. В. Остроградського, к. пед. н. Наталія Шаповалова запропонувала аудиторії цікавий кейс, пов'язаний із досвідом Скандинавських країн у час глобальних криз – поділилася результатами своїх наукових узагальнень щодо формування в освіті Північної Європи екологічної свідомості молодих поколінь як фундаменту стійкості та сталого розвитку суспільства.
Завершилося наукове зібрання обговореннями, відповідями спікерів на питання учасників «круглого столу», ухваленням рекомендацій. Науковці ПАНО та учасники заходу до Дня науки бажають кожному причетному до цієї події міцного здоров'я, життєвих сил і творчої наснаги, успіхів у професійній діяльності та нових відкриттів на благо української науки, держави та народу.
Підготувала Стоцька Олена, керівник пресцентру ПАНО
1 (2) (1) (3) (317)
3 (2) (1) (3) (65)
Підпишіться, щоб отримувати листи.