Децентралізація систем теплопостачання, захист, резерви та відновлення: як Україна проходить четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни

Лише за один із нещодавніх масованих обстрілів росія випустила понад 500 дронів і близько 30 ракет — прицільно по ТЕЦ та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Утримати систему в таких умовах — один із найскладніших викликів.

«Попри все, можемо сказати, що опалювальний сезон триває стабільно. Пошкоджене відновлюємо одразу після ударів. Максимально швидко повертаємо людям світло й тепло — навіть за умов постійної загрози повторних атак. Координуємо дії з керівництвом громад і областей, профільними службами, оперативно ліквідовуємо наслідки обстрілів, формуємо резерви пального та обладнання для ремонтів», — зазначив Олексій Кулеба.

Загалом до цієї зими були підготовлені понад 17,5 тисячі котелень, майже 17 тисяч кілометрів теплових мереж, понад 70 тисяч житлових будинків. Сформовані запаси вугілля, рідкого палива, дров і пелет.

Окрема увага – місту Кривий Ріг. Два попередні опалювальні сезони мешканці практично залишалися без тепла в оселях. Цьогоріч – повноцінно з теплом. Наразі підключені всі будинки. Протягом весни й літа виконали безпрецедентний обсяг робіт із заміни зношених труб і мереж. У місті працювали бригади з усієї країни.

Водночас Мінровзитку працює над децентралізованою енергосистемою, аби послідовно зменшити залежність від виключно великих централізованих об’єктів. 

Загалом введено більше 450 МВт нових децентралізованих потужностей. На 2026 рік заплановано понад 500 МВт потужностей. 

Окрім того, цьогоріч запроваджено додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації. Серед них — спеціальна ціна на газ для когенераційних установок у прифронтових регіонах, спрощення процедур встановлення об’єктів розподіленої генерації, відновлення конкурсу на будівництво генеруючих потужностей. Також спрощено дозвільні процедури на буріння свердловин, зокрема для об’єктів когенерації.

Також нещодавно Уряд виділив понад 665 млн грн на паливно-мастильні матеріали для прифронтових областей. Це забезпечує роботу резервних джерел і дозволяє ключовим об’єктам функціонувати навіть під час блекаутів.

Окремий напрям, який Мінрозвитку реалізує спільно з Агентством відновлення, — фізичний захист критичної інфраструктури. У жовтні цього року рішенням Уряду запрацював Координаційний штаб із фізичного захисту критичної інфраструктури.

У межах роботи Штабу Мінрозвитку разом з Агентством відновлення координують будівництво першої черги фізичного захисту понад 100 об’єктів критичної інфраструктури. Серед них — 79 об’єктів Укренерго, 16 об’єктів Укрзалізниці, а також об’єкти газо-, водо- і теплопостачання та водовідведення. 

Олексій Кулеба підкреслив, що фізичний захист – це лише один елемент багаторівневої системи. До якої входять – ППО, РЕБ, мобільні вогневі групи. Фізичний захист – це один з елементів захисту енергообʼєкта, який має зменшити масштаб ушкоджень і зберегти працездатність об’єкта у разі обстрілу.

Агентство відновлення розробило 16 типових рішень для зведення захисних споруд - вони погоджені з військовими інженерами. Для прозорості процесів - проводиться внутрішній моніторинг та залучаються зовнішні експерти. Окрім того, щотижня оновлюється дашборд із даними закупівель груп будматеріалів.

«Система витримує безпрецедентні атаки завдяки підготовці, швидкому відновленню після обстрілів і чіткій координації між центральною владою, громадами та операторами критичної інфраструктури. Паралельно ми зменшуємо вразливість енергосистеми, нарощуємо децентралізовані потужності, створюємо резерви пального та обладнання, посилюємо фізичний захист ключових об’єктів, особливо в прифронтових регіонах», — зазначив Олексій Кулеба.

За словами Віце-прем’єр-міністра з відновлення України, завдання на найближчий період - стабільно пройти цю зиму, завершити заплановані проєкти з децентралізації та фізичного захисту. І закласти основу для ще більш стійкої роботи систем у наступні опалювальні сезони.